ну ось і все,
вже не твоя...
час,хоч і повільно йде,та все ж мине...
а пам"ятаєш,як у полі для нас сонце цвіло?
як шепотів :" лише моя"
Здавалося,щастя-така коротка мить,
Тільки серце від спогадів знову і знову тремтить.
Історія нашого кохання,
глибокі залишила сліди.
Тепер ми два різні світи.
Нас уже зовсім немає,
та час по троху кожного зламає.
Забуто все давно,
дзвенить тепер нове життя.
А я тебе,як і тоді,кохаю..
Та все ж ми чужі тепер-
напевно,то повинно бути так.
Тільки ти ж не згасай,
ти живи!!!
В пам"яті моїй назавжди!