Вітаючи природи задуми натхненні,
В тобі я бачу ніжну щиру красоту...
І відчуваю море я... в твоєму йменні
І серця силу, що здолало пустоту.
Я підійму до зір свої палкі бажання,
Єднаючі сердець наснагу і думки.
Вітаю щедру долю і мої вітання
В безмежний простір понесуть зірки.
Хоч позолотою вкриває листя осінь,-
В душі п’янка весна. І молодість твоя
Впитала назавжди серпневі чисті роси
І манить, манить, манить до життя.