***

в мене луки і гори,і лани і поля
в мене сонце над морем,в мене рідна земля,
я багатий казково і бідняк водночас,
все у мене чудово, всім скажу я не раз.

чом ти мене забула? як до того дійшло?
чом услід не гукнула? і похмуре чоло?..
чом засмучені очі, чому серце болить?
де тебе упіймати й обійняти на мить?

знову посмішка щира,і ті очі ясні
комусь знов радіють, але лиш не мені...
погляд вірний і чистий, знову дивиться вдаль,
в інший бік лиш той погляд. чом на серці лиш жаль...

маю луки і гори, маю неба блакить,
яке сонце прекрасне, лише серце боилть.
я багатий казково і бідняк водночас,
все у мене чудово, але не у цей раз.