І знову -Ворожба
І знову як колись -
Надія і журба
В душі моїй зійшлись
Все так як і було
Коли ще за життя
Я матері в село
Привозив прибуття
І так тут ночував
Як зараз я роблю
Якби ж то відав, знав
Чекать як не люблю
Але навчився. Жду
Знов ранку я, аби
Покинуть Ворожбу
Й не відати журби
Чекати не з руки
І тратить марно час.
Це гра у піддавки
Чи що воно у нас?
Я піддаюсь. Вона ж
Радіє не зі зла
Що увійшовши в раж,
Мене в полон взяла
Кажу їй : не радій
Бо істина у тім
Не я заручники твій ,
Якщо є в мене дім.