Не цінуєш почуттів та сил.
Може й варто викинути стяг
білий. Та не здамся. Не проси,
дівчинко-з-минулого-життя.
Помічаєш лише помилки.
Посміхаєшся - і я втрачаю тям.
Ти була приручена хоч кимсь,
дівчинко-з-минулого-життя?
Хто тебе навчив холодних слів?
Віру у кохання хто відтяв?
Хто в твоєму серденьку болів,
дівчинко-з-минулого-життя?
До снаги твої зцілити сни,
лиш дозволь розквітнуть почуттям.
Не буває сонячно без злив,
дівчинко-з-минулого-життя.
Кожна мрія лине до небес.
Я настирливий, отож собі затям -
я
нікому
не віддам
тебе,
дівчинка-з-минулого-життя.
©~SIrena~
31.03.2012