Коли моя калина зацвіла
Дбайливо мене мама повивала,
Бажала мені щастя і добра,
До серця мене ніжно пригортала.
Завжди в привітній усмішці вуста,
Хоч з ранку і до вечора у полі.
Й сердечні ще знаходила слова,
Щасливої бажала мені долі.
Була, як квітка мама молода,
Найкращої нема мами на світі.
Літа пройшли та врода одцвіла,
А ми уже давно дорослі діти.
Життя тече, як бистрая ріка.
Спливають і живуть мої надії.
Давно моя стежинка заросла,
Ота, що пам`ята дитячі мрії.
Спливаючи шумлять мої літа,
Пройшли давно оті щасливі роки.
Як мама в світ доріжкою вела,
Як я робив свої найперші кроки.