***

"Келих твій вже випитий до дна..."
Келих твій вже випитий до дна.
Тримаючись на відстані від болю,
Пляшка білого французького вина
Залита твоїм горем і любов'ю.
Заміна знов, триває запуск мозку,
Та тільки подих-і тебе нема,
Розпалене й розп'яте тіло в розпач
Несе своє забуте почуття...
Ти говорив, що ми - то аномальне,
Що це лиш сон, народжений в думках.
Шаблони створені, щоб їх ламати,
Та наші "почуття" нажаль в лапках.
Разом усі вершини нам під силу,
Та розійшлись шляхи і це кінець.
Від тебе тільки фото залишилось
І рештки від розпалених сердець...