ГОРЯТ МОСТЫ
Эквиритм-перевод песни
"Спалені Мости" Олександра Злотника
(І. Бобул, Л. Сандулеса)
Слушать:
И завяла трава, замолчала струна,
И растаяло счастье в тумане,
А в душе пустота, а в душе немота,
Там любовь спит в стеклянном сиянье.
Осень пишет холодным дождём свой рассказ,
С неба буквы-кораллы упали,
И пылают мосты, и пылают мосты
Меж сердец, что любовью пылали.
Прощай, прости!
Горят мосты их не спасти,
Горят мосты их не спасти,
Тому виною я и ты.
Прощай, прости!
Тому виною я и ты,
Тому виною я и ты,
Горят мосты их не спасти.
Новый день промелькнет, солнце снова зайдет,
Будет ночь, будут краски рассвета...
Через год - через два возле сердца кольнёт,
И покажется, песня не спета.
И придут в твои сны снова звуки весны,
Из-под неба польются хораллы ...
Только больше потом не построить мосты
Меж сердцами, что ярко пылали.
Прощай, прости!
Горят мосты их не спасти,
Горят мосты их не спасти,
Тому виною я и ты.
Прощай, прости!
Тому виною я и ты,
Тому виною я и ты,
Горят мосты их не спасти.
----------------------------------------
Вже зів'яла трава і замовкла струна,
Щастя витекла крапля остання
І душа, мов труна, кришталева труна,
У якій спить колишнє кохання.
Пише осінь дощами холодні листи,
З неба зоряні впали корали
І палають мости, і палають мости
Між серцями, що вже відкохали.
Приспів:
Прощай, прости!
За нами спалені мости,
За нами спалені мости, -
У всьому винні тільки я і ти.
Прощай, прости!
У всьому винні я і ти,
У всьому винні я і ти,
За нами спалені мости.
Сонце сяде за обрій і день промайне,
Пройде ніч, і зажевріє ранок.
Через рік, через два ти забудеш мене
Та в душі не загоїться рана.
Ти почуєш у сні дикий поклик весни,
Ти почуєш небесні хорали
Та не зможе ніхто збудувати мости
Між серцями, що вже відкохали.
Приспів. (3)