Вражають змістом сни, що серед ночі,
З’являються мов диво на весні,
Зірки в них бачу сині, наче очі,
Минулий час нагадують мені…
Ліси Поліські, бавлять дивиною,
У хащах тиша, наче у раю,
Віти ялинок вкрились сивизною,
Ту благодать з дитинства я люблю.
Пробігли наче вихор білі коні,
Та зупинились біля джерела,
Душа моя зверталася до долі,
Видіння дарували мить тепла…
Між талим снігом проліски майнули,
Так березень до мене завітав,
Та посміхнувся, щоби не забули,
Та від думок сутужних врятував…
Автор Геннадій Сівак.
9 квітня 2012 року.