Очі твої - серед променів сонця
налиті любов'ю та запахом моря...
В них тайна тихо таїлась
незнаючи лиха та горя.
Незнавши навколишніх бід,
щирість на волю просилась.
Побачила в них я душу твою
та закрався навіки ти в думку мою...
Бачила в них радість життя,
бачила все те, що люблю.
Серце ж моє тихо тремтіло,
тремтіло від страху мого каяття.
Ночами я згадую тільки тебе,
твій погляд у моїм серці живе.
Ти один серед цілого неба зірок,
бажання тебе ніяк не мине.
Ти вітер, що гуляє поміж дерев,
вдихаючи життя у сотні гілок.
Чекаю моменту я зустрічі знов,
що змусить вернути із сна ту любов.
Секунди багато до вибуху серця...
І раптом в душу ти знов увійшов.
І кохання своє ти теж там знайшов.
...мов помах руки на полотні у творця...