Штовхає серце кров,
Ми називаємо це жизнью.
-
Піти,піти . . .
Дорога в один бік.
Нове,про те саме,не бере,
Не бере.
Де-інде,
Із невидимого з витікаючими,
Із невимовного з подробицями,
Маю річ розмовно-аналітичну
Тримати в голові
і випустити,
порівнюючи з наприкладом:
Не тільки світу,що у вікні?!
Де-інде.
Дріботить щось..
може хтось,
може дощ.
Набухла рифма,
Теми вилізли на поверхню,
До серця близько.
Над нами,
таким-все важливо:
Дим в пошуках неуникнення;
Нагородити дивом невкоськаний запобіжник.
Де-інде.
Страждання і співчуття,
чого стовбичити.
Слово за слово,
У нас все не так як у інших-споріднене,
Ховати чи на видне місце?!
Де-інде.
Стає жарко і тісно..
Коли-небудь,я тоже застрілюсь,
і впАду перед Богом на коліна,
І проблююсь словами:"Хто я був?
Ніхто!"
Де-інде.
І дивувалися всі,споконвічно,
На деяких,
як біографічне.
Виходячи з попереднього,
складене за записками,
Як пляшка,кинута в море,поки не проспіває півень.