нехай пробачить мене СУЛМ

Анастасия Начёсова
не можу зрозуміти чому
саме ти...
твої пелюстки між серпанків
ніг
змушують мене нести
усю оцю емоційну
дурню...
біля труни моєї сором`язливості
я думаю про тебе
розхристану,
оголену...
мені вкрай необхідно бути в тобі,
своєю любов`ю,
що у руках...
тримати міцно свого
язика за зубами,
бо колись він змучить тебе
до безсилля
чи просто зведе у могилу...
твої нерви здадуть
або самостійно,
або мене до школи
етики чи естетики,
чи взагалі до дурдому...
хочу, щоб ти уся була
у крові...
просто дивитись на тебе,
на підлозі зв`язаною,
щоб не торкатись...
мрію, щоб ти померла
від мого тобі оргазму...