Лети,лети, маленька пташко,
На мою стріху, в ріднії краї.
Адже, напевно, це так важко,
Не бачити з півроку рідної землі!
Лети,лети, вимахуй криллям,
Бо я чекаю на тебе.
Понад полями й свіжим ріллям,
Понад відлунням „Цоб-цабе!”.
Неси любов, маленька пташко,
На світ цілісінький оцей!
Співаєш ти так мило й красно,
Тобі наймення – Соловей!