Бережи від безсоння мене і поганого настрою,
Хворобливих думок, що надто раптово
Оце літо зотліє і закінчиться пізніми айстрами,
...і від погляду того, з сльозою прозорою: « скоро…»
Бережи і чекай за останнім порогом зречення,
Коли янголи стануть безкрилими і заплачуть за нами,
В передтиші всесвітній того найсумнішого вечора,
Коли пухом кульбаб розпочнемо свій лет за вітрами.