Світанкове безголосся.
Ми - одні, одні, одні...
Чебрецем твоє волосся
Пахне солодко мені.
Наш курінь серед баштану,
Все довкола в кавунах...
- Перестань!
- Не перестану,
А кохатиму і в снах!
Наче жар, гарячі губи,
І хмелять, хмелять слова.
А пестливо-ніжне "любий!"
Дивним сяйвом облива.
Гарно нам у цьому літі,
У кохання на крилі,
Вдвох і мріяти, і мліти,
Просто жити на землі...
22.04.2012