Вже не довго лишилось чекати,
Бо наука не йде, а біжить
Будуть люди в собі все міняти,
Будуть жити по кілька століть!
Тільки, як же з новим поколінням?
Бо ж Земля - то обмежений край...
Значить зроблять собі в різних рівнях
Щось таке, як омріяний Рай
Та у Всесвіту свої причуди
І на місці ніщо не стоїть
Завтра Сонця вже може не буде,
Або куля земна затріщить
І розвАлиться миттю на друзки,
Або вистигне в неї ядро...
Ти Людино, не краща від "кузьки"!
Ще живеш?! Це тобі повезло!