Невже не чуєш моїх мук?
Невже не віриш ти в мої страждання?
Я заспокоюсь лиш від твоїх ніжних рук.
Я розумію - це моє марне бажання.
Не можу я заснути без твоїх очей,
Такі вони мені бездонні і вразливі.
І тільки сотні...тисячі недоспаних ночей,
Нам нагадають - ми таки щасливі!