Пусти мене, мамо, до бистрої річки,
Де тягнуться вгору зелені смерічки,
Де білі хмаринки у небі блакитнім,
Де люди веселі усі і привітні.
Пусти мене, мамо, у сині Карпати,
Де люблять чарІвні веснянки співати,
Де зоряне небо і тихії ночі,
Де дивляться ніжно коханого очі.
Пусти мене, мамо, до милого мого,
Бо серце палає і в мене, і в нього,
Згадай-но, колись ти прохала так само,
Як донька твоя… То ж пусти мене, мамо!
*****
А вот замечательный экс от Анны Дрыгиной:
Не треба журитись, ще прийде та днина,
коли ти поїдеш в свій край, в Україну.
Коханому щиро пісень заспіваеш
про те, що його дуже вірно кохаєш.
Спасибо, Анечка!