Про гуцульську землю...

Юрий Баюрак
Продаш,гуцуле,свою землю,
Ту,що діди твої здобули.
І теплу батьківську оселю,
Святе опришківське минуле.
Продаш за злоті і доляри,
Відправиш гучно святкування,
Поставиш душу в канделябри
І догорить вона до рання.
Сюди прийдуть безбожні люди
Прокляті  зомбі атеізму,
Одягнені в свої велюри,
Вторують всі шляхи блюзнірству
Не стане Косова й Яремче,
Забудуть про Делятин, Кути.
Ворохта стогоном прошепче
І про Космач не буде чути.
Затихне голос Верховини,
Не вчують дзвонів Криворівні,
А ясинянські полонини
Нараз  розтринькають чарівність.
Ліс обведуть колючим дротом,
З гірських річок пороблять ГЕСи,
Старі церкви підуть на дрова,
Христос в іконах не воскресне...