А на радіо всі радіють і дуріють в прямому ефірі!
І розводять полеміки мирні,
І п’ють чай з бутербродом із сиром.
А за вікнами небо сіре, всіх украло в свої обійми,
Довго ніби про щось просило і нахмурилось нам невірним.
А на радіо гомін і спека, знову гості в прямому ефірі,
Знов про щось балачки веселі,
Знов якісь «весільні» турніри.
І не треба шукати таблетки,
Та тікати у джунглі чи в гори.
Бо на радіо весело завжди,
у хвиль знайомім діапазоні,
і діджеї, мов лікарі хворого -
серце твоє від самотності заговорюють…