* * *
Празднуй, лета финал, беззаконье!
Усыхая, леса шелестят –
из глубин голубых заоконья
птицы прямо мне в руки летят.
Дни считая, со счёту ты сбился,
ночи стали с овчинку тебе.
Оттого, что в меня ты влюбился,
на земле столько солнца теперь!
Птичье царство твоё догорает.
Ты всю жизнь меня будешь любить.
А одна, вон, отбилась от стаи
И не знает, как дальше ей быть.
* * *
Пізнє літо, святкуй беззаконня!
Хай усохлі гаї шелестять –
з голубого твого підвіконня
срібні птиці до мене летять.
Дні минають – і лік їм загубиш,
бо зробилися ночі малі.
Це від того, що ти мене любиш,
Стільки сонця тепер на землі.
Срібне птаство твоє догорає,
Все життя мене будеш любить.
Он одненька одбилась од зграї
і не знає, що далі робить.