* * *
У цій виставі з назвою «Життя»
Не відбулася ще остання дія.
Я зірка, що не втратила надії
Не впасти непомітно в небуття.
Я квітка, що так пишно розцвіла,
Бо пестило мене Слов’янське поле.
Я птах. Мені подарувала доля
Можливість розпростерти два крила
Під спільним небом. Я мов джерело
Великої і чистої любові.
Я до кінця залишуся собою.
Так є і буде. Так завжди було.
3-4.08.2001
* * *
В спектакле "Жизнь" участие свое
Я не прерву нечаянным уходом,
Погасшею звездой в небытие
не упаду. Судьба мне дарит годы,
Чтоб я цветком прекрасным расцвела,
Черпая силы на Славянском поле,
Иль птицей распростерла два крыла
Под общим небом и жила на воле.
Дано мне воду пить из родника,
Который называется любовью.
Великая славянская река
Дает мне право быть самой собою.