Просо дозріває,
Налилося жито.
У неба благають:
“Жити, жити, жити!”
Небо чисте, бліде,
Ніде ні хмарини,
Сонце все на півдні,
Вітер десь загинув.
Промінь сонця палить,
Не земля, а попіл.
І дощі пропали,
Щоб прийти на копи.
Просо дозріває,
Нахилилось жито.
У неба благають:
“Жити, жити, жити!” 1947