Пробач

Сквозь Объективность Прицела
невблаганні дороги розуму твого, геній.
недолугий самітник, відречений почуття.
відчуття.
каяття.
розкриття.
та свого небуття.
що по тобі залишиться? я у прожній кишені
у спітнілій долоні стискатиму хибний слід
існування твого, не доведенного наукою.
не збагну, чим я змотаний: наче розлукою,
але більш вірогідно - тобою.
твоїм i need,
та моїм нескінченним i do. фанатик і псих,
я продав свою душу дияволу. наша угода
полягала у тому, що встигну.
та я не встиг.
і не знаю, чи слід жалкувати.
з такої нагоди
я бажатиму так, як бажають своїм ворогам:
хай ти будеш. і довго. допоки не змерзнеш до болю.
і не скажеш обридле i need, тільки щодо любові.
...і пробач, що любов врешті решт розділити не нам.