Цілую очі твої і руки,
Те що не поряд ми-усе одно.
Звикаю,бачиш ,я до розлуки.
Як жаль,що більшого нам не дано.
Миттєвисть зустрічей пам“ятаю.
Шалена пристрасть пройшла давно,
Чому ж і досі тебе кохаю-
Й розлуку п“ю,як хмільне вино?
Тому що полум“я..воно не гасне...
Хоч рік проходить,чи три,чи п“ять.
Цілую образ твій світлий,ясний.
Все буде добре..Нам не звикать