Налили в корито,
Раз помиї свіжі,
Свині діловито
Кинулись до їжі.
Один кнур сердитий
Помиї смакує.
Що інший не ситий,
Його не турбує
Часу він не гаяв
Та для страху хрюкав
Всіх малих облаяв,
Ратицями тупав.
В гурті не пропхатися,
Щоб вхопити їжі.
Як туди дібратися,
-Де помиї свіжі?
Підсвинок, так чемно
Лізе до корита.
Нервує даремно,
Бо стежка закрита.
Ніхто бідолаху,
В тім гурті не слухав.
Ледь живий від страху,
Бо наскубли вуха.
Верещить небога,
Та й несамовито.
Відкрилась дорога,
Та пусте корито.
Вагу набирає
Кнур, що їсть чимало.
Тож, нагоду має:
-Під Різдво – на сало.