Спокійний Цезарю, в свою повірив сутність,
П’ястук у бороді і гострий зір орлиний,
Лакиз спостерігаєш брань звірину,
І відчуваєш власну всемогутність.
Даремно озеро хвилює каламутність,
І марно золотом пшениці юно линуть,
Ти тіло загартовуєш невпинно,
Щоб устрою розладити закутість.
Широкий світ і горизонт безкраїй,
Та блискавиць імперія чекає,
Що ніч замінять на світанку лезо.
Щасливого десь хвилі колихають,
Рибалку, що мугикає й не знає –
Грімниць уже зібрав доволі Цезар.
Paul Valеry Cesar
Cesar, calme Cesar, le pied sur toute chose,
Les poings durs dans la barbe, et l’oeil sombre peupl;
D’aigles et des combats du couchant contemple,
Ton c;ur s’enfle, et se sent toute-puissante Cause.
Le lac en vain palpite et l;che son lit rose,
En vain d’or precieux brille le jeune ble,
Tu durcis dans les noeuds de ton corps rassemble
L’ordre, qui doit enfin fendre ta bouche close.
L’ample monde, au dela de l’immense horizon,
L’Empire attend l’eclair, le decret, le tison
Qui changeront le soir en furieuse aurore.
Heureux la-bas sur l’onde, et berce du hasard,
Un pecheur indolent qui flotte et chante, ignore
Quelle foudre s’amasse au centre de Cesar.
Картина Бі Гуко "Цезар"