Параліч болю... І павутинням - пустота...
На волю просяться несказані слова...
І плаче серце, звинувачуючи мрію...
Розтерзана... на смітнику пуста надія...
Реальна дійсність і логічності межа...
...та у душі твоя веселка ще жива...
І запізніле щастя... боязко тріпоче...
Таке бажАне... і таке жіноче...