Кохання

Наталья Семененко
Життя немає без кохання
Його намає вже давно
Я шлю тобі ті побажання
Любові й щирості тепло
Мене не пам'ятаєш хлопчик
Забув у сутінках нічних
Ось маю я тебе забути
І жити без твоїх віршів
Ніколи голос не почую
Що рідним став за всі ці дні
І ніжних рук тепло відчую
Лише в своїм солодкім сні...
Та смуток душу відпускає
На деяку жадану мить
Ось лине час...і забуваю
Що я могла колись любить
Навчилась жити я без тебе
Без почуттів гірких своїх
І тільки зірка в темнім небі
Мені нагадує про них.