На аркуші три слова: «Люблю. Бувай. Пробач.»
Лишились парасоля і темно-сірий плащ.
Невдовзі зрозуміла, до чого ці слова…
Порожньою квартира є, коли його нема…
А він пішов, пішов із життя
Твого назавжди.
Чого хочеш ти?
Скажи мені.
Він пішов крадькома
І навіть весна
Його не спинила
Думки зчинили безлад у твоїй голові,
Бо з ним і мрії зщезли. Одна на самоті.
Тінь зникла у свічаді і сум неначе дощ,
Все хльостає по хаті… та не чіпає плащ.