Віки козацтва канули назавжди,
Й не повернути ті часи,
Але у пам’яті триматимемо завжди
Скільки полонених козаки спасли.
Загинуло немало їх в походах,
Але не зупинили їх шляху
Втрати, зради та негоди,
Що супроводжують в бою.
Не зап’ятнали їхньої слави
Поразки і життя невдале,
Бо рідну землю захищали,
Своє життя за це поклали.
Багато їх тоді не стало,
Бо їх життями керували
І спосіб вибратись не знали
Вони із панського ярма.
Але їх духу не зламали,
Й за те, що нам культуру зберегли
Ми шанувати їх не перестанемо
І славу пустимо про них на всі світи.
К экзамену по украинском в школе, июнь 2007г.