Свята земля єрусалимська
Не близько.
То вже будем тут.
В Дунаї — човен, а колиска —
У хаті.
Йдуть віки, пливуть...
Христа все зводять на Голгофу.
Козацькі тонуть каюки.
Ідуть віки. Пливуть потроху.
Туди — сюди,
мов колиски...
Та крові більше —
і терновий
Вінець все тяжче...
Ти прости,
Що так горять оці діброви,
Що так гарчать оці хорти.
Он Січ розп’ята. Змовкла мати.
На місці хати —
Сон-трава.
А там — Чорнобиль...
Звівся катом,
Цвяхи в долоні забива!