Ходить вітер по діброві,
Котить вітер ставом,
З очеретом йде розмова,
Щось шепоче травам.
І пішов зеленим гаєм
За село, по полю.
Десь, в якомусь тепер краї –
Така його доля.
Завтра вже далеко буде,
Де моря солоні.
Вільний він, не те що люди
У турбот в полоні.
Нас навчи, веселий вітре,
Щоб на рідній ниві
Всі були на цьому світі
Вільні і щасливі. 1969