Ах, НиКитин но в нас!
Я тут гондэ опять.
И а ныц а ны знаю Ж,
Чы то Ты гондэ, Спарт, ци, а я ано сам вш.
Чия я тут поля
ЗасиВаю-пахаЮ, Х. ТрапЛю ли, Х, я на трап.
Ны хрена, ны чарта, ни чирта, – напЛюваЮг Зь
Я на Юг ий на й Янк.
А там, дэ йдэ война,
Дэ ны рвуця Шь снаРяды.
Я ны в снах ны видаль, ны молывся за бар С.
Ах, Ты, Господи МАЙн. Как страДаю по Янцы й. Да, едына дочка,
Шо шэ шось мож поняць.
Ад я аш ны познав Ш.
Ны с того свита баю Шь.
Шанс Господзь но поДав: с давНых пор набЛюдаВ
Той вылыкый Мыхалк
Дав ля мни навыть хату. Шоб но я ны споЗнав в ванны споКуй за падл.
Наш КорАбыль плывЁт.
Шэ мы ЁтВинГый знаЕм.
Да ны вэльмы выльДэльц мы воткНэмо ув мнеско. Куй, Зозулько, вика Б!
Бруклин брукы шэ дасць.