Мене знайти ніхто не міг,
Коли я десь и щось накоїв,
Бо вірний Рінті біля ніг
Був завжди в схованці зі мною.
Не смійте руку простягти
І не бажайте дати їжі –
Для ворога був левом ти,
Для друга – лагідний і ніжний.
Вбивають лева, нишком, як
Забити кулями рушницю.
Відніс до ставу тебе я
І поховав біля криниці.
Води багато утекло
З тих пір, та, бачте, і понині
Другого Рінті не було,
Бо перший з пам’яті не згине. 1969