***

***
Там, де верби задивились
В люстерко ставка,
Час минулий, юність мила,
Я тебе шукав!

***
І очерет заснув безмовно,
Хвилинний спокій він знайшов.
Хлюпочуть хвилі, а ні слова
І ні про кого і ні про що.

***
Ні лози, ні верби
Що стали над ставом,
Ніхто не поверне
Того, що не стало. 1985