Сльози течуть з очей. На душі собаки виють, Серце біль щемить щосили.
Настрій зник давно. Засмітилися думки,
Що колись чистими і недоторканими були. Думки змінились,вже не дитячами стали . Тіло потребує ласки і тепла неначе божевільне!
А я не знаю як два різні тіла кохали,
Як покинули і обрали життя невільне? Навіщо заради тепла все покидати ? Якщо не знаєш чи надовго це? Чи це той,що все тобі мав дати? На небосхилі нам всім однаково світить сонце...