***
Півкроку до темряви
І світло зникає у втомі
Півкроку і прірва,
І вічність тримає в полоні…
Безвихідь!
Ледь стримую подих і подив
Безбарвне життя протікає,
А ще потворить…
Півкроку… десь тут
Блукають наші загублені долі.
***
Мене бентежать твої очі
Я в них пірнаю, іноді
Щось чарівне в них
І таке дівоче, -
спалахує блакиттю і лоскоче…
Твій теплий дотик дитячої усмішки,
Як свіжий вересневий вітерець
Твої блакитно-сірі день і в ночі
Мене спіймали і тягнуть за комірець…
(присвячується моїй маленькій дочці Алісі )
***
Ти пташка, - саме так, крилата замріяна
не зозуля, не сокіл, і навіть не шпак
Лелека?! так ти Лелека,
що в пошуках щастя блукає по різних світах