про мрii... миттеве

байдужий світ
спав
мегаполісів блакитним світлом
мовчав
високістю антен
пентхаусів заплющивши повіки
… а хлопчик
мріяв про світи
де зорі гомонять з дахами
де квітам не можливо не цвісти
від голосу із Всесвіту :«кохана»…