Черешні щедрі грона
в зеленому садку
всміхаються вишнево.
По росяній стежині
босоніж я пройду
заквітчана травнево.
Світанок сонця край
за хмару грозову
схова нетерпеливо.
І блискавки, й громи
в небесній далині
видзвонюють гнівливо.
Відлунок золотий
у краплі дощовій –
веселки променеві.
Назавжди збережу
у пам’яті своїй
ці грози черешневі.