Бавляться як діти
Позбирались діти, кидають каміння
У обличчя пильно, зазирають сміло,
Хто кого роздавить чи зітре з підлоги,
Наче зграя дурнів поділили здобич.
Осудити вміють, одурити брата,
А самі за спинами лікті роздирають,
Граються, жартують, бавляться як діти,
Дорогоцінне вбили, спину надірвали,
Ти не знаєш синку, як це горювати
У смітті шукати дорогоцінне щастя,
На останні гроші купувати хліба.
Браття ожиріли тісно серед хати,
Нащо брешеш в очі, що в душі щасливий,
Правду за стіною мертву не сховати,
Загниється в тілі, розійдеться колом,
Бажана свобода, кайдани на шиї,
Не кричи промову, не пірнай в криницю,
Що ти гідний волі, чистий, справедливий.
Безліч вас зібралось насміхатись з мене,
Косо проглядають і чекають миті,
Лити бруд на серце, потішатись разом,
Що я нещасливий, визвіряюсь часом,
Як товчуть, жартують, а я не зникаю,
Бачу ясно друзів в мене вже немає.