Чи були ви в Ромні
Чи були ви в Ромні, коли зорі
У Сулу, мов намисто, летять.
Коли ранки рожево-прозорі
Відкривати очей не хотять?..
Чи були у Ромні, коли сонно
В скверах наших каштани цвітуть,
І як буз та верба на осонні
Щохвилини пишніють, ростуть?...
Чи бували ви тут, коли осінь
По землі розстила килими,
Коли в небі крізь марева просинь
Журавлі нам махають крильми?...
Чи були ви у нас, як розквітне
Сад вишневий у пишній красі,
І як сонце барвисто-привітне
Очі миє в квітневій росі?...
Чи були у Ромні, коли трави
Всі покошені в копи лягли,
І пахучі, пахучі отави
В ніч таємність чиюсь берегли?...
Чи були ви у нас, як лелеки
Залишали Сулу й береги,
І летіли далеко-далеко,
Бо страшні їм морози й сніги…
А тоді повертались, мов пісня,
Зігрівали всім душі й серця,
І нехай ця любов була пізня, -
Та до скону вона, до кінця!
Подивись, як жаріє калина,
Колір сонця, мов жар, розкида.
А в душі пісня щедрості лине,
І на крилах кохання гойда…
Бач – каштани – бурштину намисто,
Плід щоночі: тобі і мені.
Здавна я закохалася в місто
І в Сули береги чарівні…
Приїжджайте до древнього міста,
Хлібом-сіллю зустрінемо вас.
Хай душа, мов кришталь, буде чиста
Без надуманих фраз і прикрас…