Зіркове небо впало в річку
Та розчинилося у ній.
А місяць ясний, наче свічка –
Пливе кораблик золотий.
А навкруги – панує тиша,
Про щось шепоче очерет.
Усе живе спокоєм дише,
Немов все знає наперед.
Не спиться – так і заспівав би,
Та світ не хочеться будить.
Чудова ніч в зеленім травні –
Все спочиває, тихо спить...
Так, сон не йде, бо манить небо,
На річці хвильки де не де,
Зіркове небо, йду до тебе,
В моє дитинство золоте…