БДЖІЛКА І СУНИЧКА.
(казка).
Частина І.
На галявині в лісочку
Виросла суничка.
Запашна, червонощока
Й зовсім невеличка.
Затишно в обіймах листя
Сонечку раділа
Доки Бджілка трудівниця
В ліс не прилетіла.
Як побачила Суничку,-
Чемно привітала,
Зупинилась на хвилинку,-
Щось сказати мала.
Вихваляла аромати,
Ніжний смак суничний.
Дуже їй кортіло мати
З неї мед незвичний.
Меду з лісу наносила б
Найвищої проби,
Щоб в людей зміцніли сили
Побороть хвороби.
Ненароком видавала
Квітів таємнички.
Раптом їй таке сказала,
Аж зблідла Суничка:
“Ти отут забута згинеш,
а от є суниці,
котрим пощастило жити
в вітринах крамниці.
Люди з тих суниць готують
Мармелад, цукерки
І привабливо пакують
В кольори веселки.
Про морозиво та креми,
Ягідко бідова,
Розповім колись окремо.
Ну,"Бувай здорова!”
Це сказала й полетіла,
А Суничці сниться,
Що й її рум”яне тіло
Людям знадобиться.
Частина ІІ.
Незабаром знову Бджілка
Лісом пролітала
І під кущик їй знайомий
В гості завітала.
Тільки крихітки Сунички
Дома не застала.
Бджілка та була завзята,
Знала толк в нектарах
І хотіла побувати
Там, де їх багато.
Якось сестри голосисті
Надзизчали вісті,
Що нектарне королівство
Ніби є у місті.
Бджілка й полетіла в місто.
Шум і гам навколо,
Квіти стеляться барвиисто
Та не ті, що в полі.
Раптом в пахощі пірнула
Звабні до нестями.
То був незвичайний вулик
З дивовідчуттями.
Так виблискують хороми,
Аж серденько мліє.
Тільки у такому домі
Може жити мрія.
Звичний аромат відчула –
Лісовий, суничний.
І з полиці писк почула:
“Гей, привіт фабричний!”.
Бджілка ближче підлетіла,
Поглядом вп”ялася:
“Ти, Суничко, добрим ділом,
бачу, зайнялася”.
А цукерки загукали –
“Кремово-суничні”:
“Що там лісові нектари,
спробуй-но фабричні!”
Бджілка там накуштувалась
Кремів,шоколаду
І додому поверталась
За Суничку рада.
Що та крихітка в природі
Запашна,тендітна,
Стала людям у пригоді
Й полюбилась дітям.