***

Котись. Мов сонце у моїх венах. Котись. Ніколи не повертайся до цього загубленого смороду душі, що словами виривається з мого рота. Дихай вільно своїми ополовиненими легенями крізь фільтр дешевої «Прими». Не чіпай мого їства своїм холодним поглядом твого одинокого ока з лівої сторони впалого носа. Ковтай голки і вибльовуй шкарпетки зшиті з твоєї розлізлої печінки. На дитячих каруселях збовтай свій мозок, як єгиптяни перед муміфікацією. Ламай щодня по одному нігтю обдираючи стіни від невпинного болю переді мною. Нарешті зрозумій чим я дихала цілуючи тебе. Кохай мене так, як я колись кохалася з тобою. Повидирай своє волосся з усього тіла. Стань симпатичніше ніж раніше. І тільки тоді, коли ти виконаєш усе, що я тобі побажала, ти знайдеш спасіння від мене, від мого прокляття любити тебе.