Я не втомилась від життя - воно прекрасне,
Бо в кожнім дні я відчуваю різний смак.
Нехай ще довго його полум'я не гасне
В коханні щирім, без байдужості ознак.
Байдужість душу ніби кригою вкриває,
Стають безбарвними яскраві почуття.
Так легше жити, бо вона вже не страждає,
Та чи доцільним є таке життя?
Я ж хочу дихати завжди на повні груди,
Наверх здійматися по сходинках крутих.
Зважати не на те, що хочуть люди,
А йти прямісінько до власної мети.
(30.08.11)