***

"ти є" або щось музично-лiричне, що складається з 3-х частин.
__________________________________________________

ти є
               

                без зайвих крапок,
                ком і тире
                для когось ти існуєш,
                для когось ти просто є...


I.
Andante

                Я - твій Данте,
                Ти - моя Беатріче,
                перечитуй цей твір
                перед сном щоденно
                тричі.

ти є
морозивом моїх думок
влітку.

восени -
стаєш крижаною.
вкриваєш ковдрою ванілі,
забираючи останні сили...

потім приходить зима.
ти зникаєш.
тебе більше нема.
обіцяєш повернутися,
як тільки скінчиться негода.
навесні подаруєш світові
свою вроду.


II.
Largo

                ... вінок з лавру
                прикрасить голову твою,
                в тебе заберу вінок терновий,
                і світ побачиш ти вже зовсім
                іншим оком...

минають ночі, дні і роки.
я чую твої повільні кроки.
стаєш покликом ти долі,
простягаю я свої долоні
тобі. назустріч.

навесні
починають з'являтися
перші симптоми хвороби,
і сняться дивні "справжні" сни


III.
Presto

                Кава. Ресторан. Грає ретро.
                вже немає Атлантиди
                і впала Троя.
                а ми сидимо за столом,
                малі голодні діти.
                нас - троє:
                смуток, я і Хтось зі мною.

солом'яна стріха
над головою.
поруч -
опудало страху,
чекає на страту.
ким мені бути?
ким мені стати?

братом? татом?
чимось? кимось?
літом? цим?
плаваєш цитриною
у моєму стакані чаю.

з чого ж власне почати?
будувати цитаделі,
вежі, фортеці.
Хто я? - не перший,
не другий, не третій.
дисонанс. ми граємо
в секунду, не терцію.

хочеться
кричати голосно,
кричати, що є сили,
кричати тихо,
ти - моє щастя,
ти - моє лихо.

твої думки цитувати
літом. цим. літом.
кожну твою літеру
переробити на слово,
на спонукальне речення.
ти збираєш речі -
тобі вже час...

робити хибні вчинки,
рахувати на небі хмаринки
збирати зірочки
кожної ночі,
зазираючи в очі
старим знайомим,
новим перехожим,
чимось схожих
на мене...

26.06.2012

Анданте (італ. Andante — той, що іде; в темпі повільного кроку) — позначення помірного темпу, що відповідає повільному кроку (темп метроному - 58-72 удари на хвилину); музична п'єса або частина її, яка виконується в цьому темпі і не має спеціальної назви.

Ларго (італ. largo — широко, дуже повільно) — позначення повільного темпу та характеру в музиці. Темп метроному - 44-52 удари на хвилину.

Престо (італ. presto — поспішаючи, швидко) — в музиці швидкий темп, швидший за алегро. Термін престо вживається й у поєднанні з додатковими термінами наприклад presto assai — дуже швидко, presto molto — досить швидко. Темп метроному - 184-200 ударів на хвилину.