Миттєвість.
Жоржини червоні і білі
Заквітчують сад на світанку...
Полин гіркувата та м'ята
Прокинулись вже спозаранку...
Роса, що розсипана червнем,
Упала миттєвістю в трави,-
Там сонечко сіє насіння,-
Зійдуть променці золотаві...
О, як я люблю ці хвилини,
Коли небо сонце стрічає,-
Неначе дівча — наречену
В шифон ніжно-білий вбирає...
У легких хмаринах хвилястих
З'явилося чудо — чудес!
То сонечко жовто-гаряче
Руками торкнулось небес...