1
Смолоскип i нетяглове слово,
Ласа ясочка
(Чим не з повiй?),
I зажура моя вечорова,
I мовчання при свiтлi надiй.
Як я згодився —
не вибирати,
Не давати чортам вiдкоша?!
Та буває, поглянеш...
як мати...
Як врятована в пеклi душа.
2
Пронизаний вiдлiтними птахами,
Ще пiдiймусь над пругом...
З ким ти спиш?
Про що вiн розмовляє iз болями
Моїми,
підглядаючи у вiрш?
— Облиш! — попросиш. I в ту ж мить на тебе —
Його журавки.
О, не осталiй!
Я не пущу їх, я закрию небо,
Палкiш йому шепчи:
— Єдиний мiй...