літо, +47 на сонці,
піт з лиця.
дивно, а в душі ж дощі,
мов із відра.
геть щось не літньо,
холодно, мокро,
і так весь рік,
не тільки зараз.
від такої кількості води
гниє там все.
лиш музика часом
припине хаос цей.
а потім знову й знову...
це не діло.
робити щось треба,
бо геть згнию,
як дерево, та й викинуть
на гору гнилих,
бідних, кволих людей.
а ти дивися і радій,
як зникає злиця колись новенький,
зараз же гнилий.